Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Войти
Расширенный поиск  

Новости:

Правила Форума: личная порядочность участника и признание им царящего на Форуме принципа субординации, для экспертов вдобавок – должная компетентность! Внимание: у Администратора и Модераторов – права редактора СМИ!

Автор Тема: Немецкие населенные пункты в СССР до 1941 года  (Прочитано 38349 раз)

Платунов Евгений

  • Эксперт
  • Участник
  • *****
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 4 158
  • Платунов Евгений Владимирович
Близкая тема о воинах из бывшей немецкой колонии в Азербайджане - http://forum.patriotcenter.ru/index.php?topic=27076.0
Записан

Платунов Евгений

  • Эксперт
  • Участник
  • *****
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 4 158
  • Платунов Евгений Владимирович
"Алтайская правда", 15 августа 1941 года (№ 195):

ПИСЬМО НЕМЦЕВ-КОЛХОЗНИКОВ НА ФРОНТ

Давно, еще четыре столетия назад, наши предки, спасаясь от феодального порабощения, навсегда покинули германскую землю. Они эмигрировали тогда в Россию, вычеркнув из памяти угнетенную родину - эту мрачную страну "высокопоставленных" герцогов и жалких рабов. По национальному происхождению мы - немцы, но родились и выросли в счастливой стране социализма. Мы советские люди. Каждый из нас всей душой ненавидит кровавого Гитлера, презирает фашизм. Пусть одураченные нацисты дерут охрипшие от перепоя глотки, прославляя издыхающий гитлеризм. Скоро его постигнет неизбежная гибель. Мы, немцы, живущие в Советском Союзе, готовим для Гитлера самый позорный конец.

Здесь, на Алтае, где поселились немецкие колонисты, мы нашли обетованную землю. Нас соединил в одну дружную семью колхозный строй, воспитала великая партия большевиков. Наш колхоз - несокрушимая крепость обороны. Сейчас, в грозные дни Отчественной войны, колхозники-немцы с большим желанием отдают свои силы на защиту любимой социалистической Родины. Они готовы драться с Гитлером до полного уничтожения фашизма, до окончательной победы над коварным врагом.

На колхозных полях созрел богатый урожай. Убрать его без потерь до последнего колоса, дать стране больше сельскохозяйственных продуктов - почетный долг всех честных колхозников. Учитывая военную обстановку, члены нашей артели одними из первых в Локтевском районе приступили к уборке и хлебосдаче.

Из нашего села в ряды Красной Армии ушли лучшие сыны. Более 20 колхозников находятся сейчас на фронте, а на место их в артельном производстве встали передовые колхозницы. У Элизы Краузе сын Андрей призван в армию. Она уже стара, но работает поваром в полеводческой бригаде. Лидия Линд и Амалия Краузе жнут на конных машинах. Мария Шварцкопф охраняет зерно на току, Эрмина Шейнгалц - помощник комбайнера, а Мария Гартман - колхозный весовщик.

Зная, что тыл - это фронт, мы с первых дней уборки еще больше повысили трудовую дисциплину. Каждый колхозник стремится работать добросовестно, вдвое и втрое перевыполняет установленные нормы. Например, комбайнер Эрлих Михейлис убирает на "Коммунаре" по 20 гектаров зерновых ежедневно вместо 9 гектаров по норме.

Помимо комбайнов, широко используются конноуборочные машины. На косовице работает 14 лобогреек. Лучшие жнецы Карл Вильман, Густав Эрмиш и Ян Тетер выжинают ежедневно по пять с половиной гектаров каждый при норме в четыре гектара.

За первую пятидневку августа наш колхоз из полутора тысяч гектаров зерновых уже скосил одну треть, заскирдовал 175 гектаров, обмолотил хлеб с 83 гектаров и сдал государству 92 центнера первосортного зерна. Одновременно у нас продолжается сенокос, идет сев озимых и другие сельскохозяйственные работы.

У нас созданы народное ополчение и санитарная дружина из 12 женщин-колхозниц. У всех 39 ополченцев имеются противогазы, в которых они проводят строевые занятия.

Там, где ступила поганая нога фашистов, неминуемо следует опустошительная разруха. Еще хуже живется в фашистской Германии. Германский народ порабощен, унижен и опозорен. Он отдает своих жен, дочерей на бесчестье прислужникам Гитлера и под страхом смерти ведет их на брачные пункты... Разве можно терпеть  это гнусное издевательство. Мы призываем каждого честного немца смыть с себя грязь неслыханного позора и обрушиться на гитлеровскую банду. Сила в руках трудового народа. Народ непобедим. Пусть германцы научаться бороться за свою независимость у русских людей, и тогда они будут свободны.

По поручению членов сельхозартели "Родина"
колхозники: Гюнтер, Гаас, Герт и Вильман.
Записан

Платунов Евгений

  • Эксперт
  • Участник
  • *****
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 4 158
  • Платунов Евгений Владимирович
Из книги "Партизанское движение в Крыму 1941-1942 гг.", Симферополь, "Сонат", 2006:

"Не  явились  в лес отряды Фрайдорфский, Лариндорфский и Красноперекопский*.  Тельманский  отряд,  как  вам  уже  сообщалось,  взорвав  свои  продовольственные базы, под руководством  комиссара отряда Гринберга дезертировал" (ИЗ ДОКЛАДНОЙ  ЗАПИСКИ КОМАНДОВАНИЯ ПАРТИЗАНСКИМ ДВИЖЕНИЕМ КРЫМА СЕКРЕТАРЮ КРЫМСКОГО ОК ВКП(Б) В.С. БУЛАТОВ О ДЕЙСТВИЯХ ПАРТИЗАН С 1 НОЯБРЯ 1941 г. ПО 1 ЯНВАРЯ 1942 г. Госархив в АР Крым, ф. П-151, on. 1, д. 21, л. 19-23. Рукопись) - http://sevdig.sevastopol.ws/stat/partizan.pdf
« Последнее редактирование: 03 Августа 2012, 13:11:11 от Платунов Евгений »
Записан

Платунов Евгений

  • Эксперт
  • Участник
  • *****
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 4 158
  • Платунов Евгений Владимирович
Номер записи    1059356
Фамилия   Безлер
Имя   Райнольд
Отчество   Афанасьевич
Дата рождения   __.__.1904
Место рождения   Киевский р-н, с. Гостомель
Дата и место призыва   Киевский (Святошинский) РВК, Украинская ССР, Киевская обл., Киевский (Святошинский) р-н
Последнее место службы   1056 СП 264 СД
Воинское звание   красноармеец
Причина выбытия   пропал без вести
Дата выбытия   15.08.1941
Название источника информации   ЦАМО
Номер фонда источника информации   58
Номер описи источника информации   818884
Номер дела источника информации   38
http://www.obd-memorial.ru/Image2/filterimage?path=VS/001/058-0818884-0038/00000353.JPG&id=1059280&id=1059280&id1=7249e3eae774a71ea25bb2645f54c7a5

Номер записи    50095627
Фамилия   Безлер
Имя   Райнольд
Отчество   Афанасьевич
Дата рождения   __.__.1904
Место рождения   Киевский р-н, с. Гостомель
Дата и место призыва   Киевский РВК
Последнее место службы   264 сд
Воинское звание   красноармеец
Причина выбытия   пропал без вести
Дата выбытия   15.08.1941
Название источника информации   ЦАМО
Номер фонда источника информации   58
Номер описи источника информации   818884
Номер дела источника информации   25
http://www.obd-memorial.ru/Image2/filterimage?path=Z/001/058-0818884-0025/00000166.jpg&id=50085014&id=50085014&id1=237c555960356271311dc71c82ca96af

В плену отчество и национальность поменялись на другие:

Номер записи    65112214
Фамилия   Безлер
Имя   Ройнальд
Отчество   Францевич
Дата рождения   __.__.1904
Дата и место призыва   __.08.1941 Березанский РВК, Украинская ССР, Киевская обл., Березанский р-н
Последнее место службы   3 СП
Воинское звание   рядовой
Причина выбытия   попал в плен (освобожден)
Дата выбытия   __.__.1941
Название источника информации   ЦАМО
Номер фонда источника информации   58
Номер описи источника информации   18003
Номер дела источника информации   1390
http://www.obd-memorial.ru/Image2/filterimage?path=Z/006/058-0018003-1390/00000113.jpg&id=65112208&id=65112208&id1=3ff54609364bb358b512d79ef401e3aa

Об односельчанине и однофамильце или родственнике, тоже попавшем в плен, но сделавшем другой выбор - http://www.ap22.ru/paper/paper_4024.html



За період окупації в Гостомелі фашистські нелюди закатували 31 особу, спалили 60 житлових будинків. Вони вивезли на примусові роботи до Німеччини 115 юнаків і дівчат, зруйнували господарчі будівлі колгоспу, школу, бібліотеку.
На службу до окупантів пішли місцеві жителі Рац Федір Миколайович, якого призначили керівником суспільного господарства, що діяло на базі колгоспу, Бязлер Райнольд Адольфович — староста Гостомеля, Олійник Іван Терентійович — заступник старости Гостомеля.
Нові хазяї Гостомеля зневажливо ставилися до своїх односельців. Так, керівник суспільного господарства Рац Ф. М. убив дугою колишнього колгоспника Осадчого Стефана Пилиповича за те, що він погодував свого коня, який працював у Раца, ячменем, узятим у господарстві.
За відмову надати їм свого коня, поліцейські побили Олійника Василя Денисовича. Така ж доля спіткала громадянку Гостомеля Забарило Єлизавету Кирилівну, яку поліцейські побили за те, що вона відмовилася піддати свою корову, що дуже сподобалася прибулій німкені. Після того поліцейські все-таки відібрали цю корову у Забарило Є. К. і віддали німкені.
Особливою жорстокістю відрізнялися Заверюха Володимир Семенович - 1-й комендант поліції та Бакланов Олександр Іванович - 2-й комендант поліції. Вони заарештували і відправили на каторгу до Німеччини її липні 1943 року комуністів: Осадчого Василя Хомовича, Савченка Антона Петровича, Осадчого Михайла Тарасовича, Нікітіна Миколу Григоровича, Побулавця Василя Івановича. Перехрестенка Віктора Яковича, Євстаф'єву Оришку Оникиївну і безпартійних громадян Кравченка Олександра Маркевича, Заверюху Володимира Семеновича.
Деякі із заарештованих намагалися підкупити старосту Безлера. Були також і окремі випадки побігів.
Організатора партизанського загону в Гостомелі не було, але багато гостомельців допомагали партизанам зброєю і своїми діями, переховували їх у своїх домівках. Зв'язковими були Смирнов Андрій Петрович і Забарило Олександр Карпович. Зі слів Миколи Лозинського, вони разом із Сигізмундом Фридріхсоном і Павлом Дубицьким висадили в повітря частину моста через р. Ірпінь біля с. Мостише і залізничний міст у Бучі.
Активно допомагали партизанам гостомельські підпільники Г. П. Красноштан, А. П. Смирнов, М. П. Коякова, С. І. Шульга, М. П. Шульга, О. С. Соболь, А. А. Бразін, А. Є. Забарило, Б. П. Забарило. Вони підтримували зв'язок з партизанським загоном, що діяв у Луб'янському лісі (збирали і передавали зброю, поповнювали його ряди), розповсюджували листівки.
За завданням партизанів Марія Забарило та Марія Шульга дізналися про кількість вогневих точок і чисельність німецького гарнізону в Кимерці.
З кінця серпня — початку вересня 1941 року у Гостомелі почало діяти дитяче підпілля. Хлопчаки спочатку збирали зброю, патрони і ховали в одному із склепів на старому польському цвинтарі, 3 настанням холодів перенесли зброю до підвалу церкви
Якось у травні 1942 року невеликий загін партизанів під командуванням Я. М. Кузнєца пробирався до табору. На світанку вийшли до Гостомеля, просто на німецький аеродром. Відходити почали у напрямку Баланівки, пробираючись городами. Раптом неподалік у хаті скрипнули двері, на порозі — дівчина з відрами. Партизани сховалися за тином. Дівчина угледіла, підійшла: "Заходьте до хати". Накормила кисляком, у сараї показала яму під старою скринею, де можна було сховати партизанську поклажу — вибухівку. Це була активна підпільниця Галя Красноштан. Вона очолювала невелику підпільну організацію, до якої входили комсомольці Гостомеля і Баланівки. Вони знищили з десяток окупанті». Підкинули старості папірця із застереженням, щоб не дуже лютував.
Розвідники ще не раз навідувалися до хати Г. Красноштан. і горища її хати можна було добре роздивитися село й гостомельський німецький аеродром. Дані про нього були передані Київському підпільному міськкомові партії вони добре знадобилися нашим військам під час визволення Києва
Під час визволення Києва в районі Гостомеля відбувалися йшли запеклі бої. Драматичною виявилася історія визволення цього селиша від фашистів.
13 жовтня 1443 року близько 24-ої години частини Червоної Армії з танками, переправившись через р, Ірпінь несподівано для німців зайшли з боєм у Гостомель, розігнали німецький гарнізон і розгромили обоз. Утікаючи німці спалили 20 житлових будинків.
14 жовтня о 8 ГОДИНИ ранку частини Червоної Армії, згідно наказу командування, залишили Гостомель. У селищі знову з'явилися німці.
5 листопада !943-го полку 74- і стрілецької дивізії визволили село Мостище.
6 листопада 1943 року о 5 годині ранку німці змушені були залишити Гостомель — цього разу вже остаточ-но. Покидаючи селище, вони спалили 50 хат і стратили п'ятьох жителів Гостомеля — Шульгу Олексія Романовича, Осадчого Івана Панасовича, Волинько Олександра Даниловича, Липинського Івана Федоровича та Онопрієнко Василя. Гітлерівці також угнали із собою худобу, яка належала суспільному господарству. Зерно, щоб не дісталося німцям, самовільно розібрало місцеве населення.
6 листопада 1943 року 109-й полк 74-ї стрілецької дивізії, долаючи вогневий опір противника і його мінні | перешкоди, на 12-ту годину дня остаточно визволив Гостомель від німецько-фашистських загарбників.
Гостомельці зустрічали Червону Армію урочисто, годували червоноармійців, вказували шляхи відходу німців і справні мости через ріки, надавали приміщення для нічлігу. Відразу після вступу Червоної Армії відбувся мітинг, на якому вітати визволителів.
Значна кількість чоловічого населення відразу після приходу радянських військ влилася до лав Червоної Армії. Добровільно вступили до Червоної Армії й деякі з колишніх поліцейських - Шпак Валентин Парфентійонич, Хоменко Володимир Трохимович та інші.
Староста Гостомеля Безлер Р. А. утік з німцями, а його заступника Олійника І. Т. було заарештовано.
Понад 500 жителів Гостомеля воювали па фронтах Великої Вітчизняної війни. 197 із них віддали життя за визволення Батьківщини.
- http://gostomel.net/2011-01-04-20-28-46/2011-01-04-21-18-38.html
Записан

Платунов Евгений

  • Эксперт
  • Участник
  • *****
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 4 158
  • Платунов Евгений Владимирович
Два издания, вышедших в Алтайском крае, содержат неоднозначные взгляды на условия жизни и работы российских немцев  в период Великой Отечественнйо войны:

1)








2)




Записан

Платунов Евгений

  • Эксперт
  • Участник
  • *****
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 4 158
  • Платунов Евгений Владимирович



Haus der volksdeutschen Familie Wertmüller
Ukraine, Zwiahel.- Uniformierter mit zwei Mädchen vor dem Wohnhaus der deutsch stämmigen Familie Wertmüller
1942
- bild.bundesarchiv.de
Записан

Платунов Евгений

  • Эксперт
  • Участник
  • *****
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 4 158
  • Платунов Евгений Владимирович
"Auch die 4. Pz. Div. entließ gefangengenommene wolgadeutsche Soldaten. Den Wunsch des Schtz. Rgt. 33, diese Soldaten in die Division einzugliedern, lehnte die Divisionsführung allerdings noch Anfang Oktober ab. IfZ-Archiv, MA 1590" - Christian Hartmann "Wehrmacht im Ostkrieg: Front und militärisches Hinterland 1941/42", 2010, стр. 615


buchfreund.de

Еще одно издание - видимо, с той же информацией?

ecx.images-amazon.com


Пришло время и в России для подобных изданий:

"Яуза-пресс", 2014.
Записан
Страниц: 1 2 3 4 5 [6]   Вверх
« предыдущая тема следующая тема »